100 – річчя з дня народження Богдана Чалого – українського поета

Народився 24 червня 1924 року в родині лікарів в Києві. Значний вплив на письменника мав його дід, який працював у лісництві біля міста Ізяслава. Згодом батьків Богдана направили працювати на Київщину — спочатку до Ірпеня, потім до Бишева. У Бишеві він пішов до школи, займався у літературному гуртку, який вела вчителька української мови та літератури. Саме вона першою розгледіла літературний талант у хлопця, а коли він написав свій перший вірш, порадила йому опублікувати вірш у районній газеті.

Під час Другої світової війни Богдан Чалий брав участь в боях на Північно-Кавказькому фронті, після поранення був начальником клубу при шпиталю. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеню та медаллю «За оборону Кавказу».

Після демобілізації закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював завідувачем відділу у редакції газети «Зірка», літпрацівником газети «Молодь України». Від 1951 року головний редактор журналу «Барвінок». Секретар правління Спілки письменників України.

На XIV конгресі Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури за казку «Барвінок і весна» авторові присуджено почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена.

Твори, які він став писати для дітей надзвичайно привабливі, він пише їх віршованою високохудожньою мовою, так, у своїй науковій поемі «Як Барвінок став героєм» він пише:

Головата, мов дитинка,
Спить під тином капустинка,
На духмянім, свіжім листі,
Спить кабак, мов у колисці.

Помер Богдан Чалий 20 травня 2008 року в Києві. Похований в селі Рудики під Києвом.